Виразно пам’ятаю ту ніч. На щастя, у пам’яті Рея цього не збереглося. Наш третій малюк знову заплакав о першій ночі. Боячись, що він розбудить Еріка та Крісту, які ділили невелику спальню, я встала, щоб втішити і погодувати його, тож тепер він потребував такої нічної уваги постійно.
Я була втомлена, доглядаючи за трьома маленькими дітьми протягом дня та постійними нічними потребами немовляти, і тієї ночі я зірвалася. Коли малюк почав плакати, я подивилася на Рея, який спав, як немовля, незважаючи на весь галас, і моя втома й обурення вилилось у ридання в подушку. Коли навіть це не розбудило Рея (як молодим татам вдається так міцно спати?), я почала трясти його за плече та плакати. Вражений, він одразу сів на ліжку. «Мила, в чому річ?» — спитав він, стурбований моїми сльозами. «Я втомилася. Я дуже втомилася», — я плакала. «Я не сплю ночами вже кілька місяців, а ти тут хропиш, хоч твій син кричить у сусідній кімнаті! Я так більше не можу!»
На щастя, Бог дав мені терплячого чоловіка, який мене розуміє та підтримує. Ми пережили ту ніч, а наступного дня Рей організував мені невеликий відпочинок у будинку наших друзів. Не зважаючи на те, що я була переконана, що малюк мене потребуватиме, Рей наполіг, що я мушу відпочити і виспатися , тож я мала ніч глибокого безперервного сну, поки він сам справлявся з трьома маленькими дітьми. Я прийшла додому відпочила ― і ніколи так і не дізналася, скільки ж разів Дейн прокидався тієї ночі, тому що, звичайно, мій чоловік усе це проспав.
Чомусь реальність виховання дитини для Христа ніколи не входила до моїх материнських мрій. Але невдовзі після того, як ми привезли першу дитину додому, я зрозуміла, що материнство вимагатиме від мене набагато більше, ніж я можу дати. Де знайти сили, необхідні для того, щоб відмовитися від відпочинку, коли я втомилася, чи від бажання спокійно поїсти, і щоб мене при цьому не відволікали, чи від прагнення усамітнитися, коли почуваюся пригніченою? У ті ранні роки Бог використав кілька істин, щоб допомогти мені опертися на Його силу, коли моя втома і страхи загрожували мене зненацька.
Бог приймає і підтримує нужденних
Переживаючи материнство, багато жінок вчаться служити. Коли ми проходимо складний період, пов’язаний з обов’язками та вимогами материнства, нашою найсерйознішою проблемою не обов’язково є зайнятий чи байдужий чоловік, кольки у дитини чи обмежений бюджет. Найглибша проблема — це наша схильність до егоцентризму. Материнство втомлює, хаотично і часто непомітно.
Кожна дитина потребує і має право на незаслужене, беззастережне посвячення хоча б одного дорослого у її житті. Такі обов’язки коштують дорого. Але все цінне коштує дорого: відданість Христу, непорочне життя, шлюб у любові й турбота про малюків. Материнство викликає у нас, жінок, найкраще — саме тут ми вчимося служити, наслідуючи Христа. Ми йдемо за тим, хто «зневажив Себе Самого, прийнявши образ раба» (Филип’ян 2:7).
Служачи нашим малюкам, ми можемо брати приклад із Господа (Ісая 42:1). Його руки завжди розкриті для втомлених матерів. І Він близько до серця тримає наших дітей. В Ісаї 40:11 сказано: «Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме». Наш слуга Спаситель також є нашим ніжним пастирем. Отже, коли наші тіла виснажені, Він розуміє це і веде нас шляхами, які відновлять наші душі (Псалом 22:2-3), зміцнюючи нас «покріплені всякою силою завдяки його славній потузі, щоб осягнути всяку витривалість і довготерпеливість із радістю» (Колосян 1: 11).
Коли ми, матері, почуваємося виснаженими, ізольованими та розчарованими, у нас є вибір. Ми можемо опиратися постійним вторгненням у наш час та простір, що призведе до того, що обурення накопичуватимуться. Або ми можемо прийняти рішення ― радісно приймати тих, які потребують емоційної підтримки, любові та піклування, які підкреслюють наші слабкості і показують нам наші потреби. Ми знаємо слова Христа: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас.» (Матея 11:28). Тож опираймося на Нього й надалі.
Привілеї материнства
Матері закладають фундамент майбутньої віри. Мама має перший і основний вплив на життя дитини. Вона задає емоційний тон у домі, формує душу дитини і, зрештою, відіграє життєво важливу роль у світі завдяки своєму благословенному Богом становищу. Її дитина ― це її внесок у майбутнє, адже пронесе у собі відбиток її материнської турботи впродовж усього життя.
Через прояв вашої материнської турботи, настільки затребуваної в ці ранні роки дитини, ви благословляєте її втіхою самовідданості та спокоєм безпеки. Ви навчаєте дитину всім цінностям, які необхідно передати майбутнім поколінням: любов, вірність, послух, повага, чесність, щедрість. Коли ми правильно служимо нашим дітям, ми вчимо їх брати на себе моральні зобов’язання, які, зрештою, допоможуть їм побудувати міцні стосунки, здорові шлюби. Ваша чуйність, прихильність і присвячена увага без поспіху сіють насіння, яке принесе благочестиві плоди в наступні роки.
Ви можете формувати емоційний фон свого дому. Ви можете допомогти створити середовище для відкриттів, зростання та творчості. Ви повинні наставляти та спонукати свою дитину протистояти орієнтованому на себе споживанню, яке охоплює сьогодні наш світ. Ви готуєте її до майбутніх стосунків, у міру того, як дбаєте про нього по-материнськи. Ваша наполеглива праця і гідні зусилля навчать її поважати батька і любити братів і сестер, вибирати добре харчування та корисні розваги, цінувати чистоту та ввічливість і, зрештою, які битви та протистояння будуть гідні її сил та репутації.
Хтось впливатиме на вашу дитину
Подумайте про привілей керувати молодим розумом та серцем у його духовному, інтелектуальному та соціальному розвитку. Подумайте про благословення познайомити вашу дитину з Богом та вічними істинами у Його слові. Подумайте про те, як приємно бачити, як ваша дитина говорить правду, коли це важко, і виражає любов, а не егоїзм і щиро виявляє доброту. Насолоджуйтесь привілеєм послати ще одного сильного, енергійного, люблячого Христа юнака чи дівчину в цей засмучений гріхом світ із мужністю жити гідно заради Христа. Не падайте духом!
Хтось все одно матиме впливав на вашу дитину в перші роки її життя, прищеплюючи цінності та стандарти цієї вразливої юної душі. Ви робіть це! Можу запевнити вас, що ціна, яку ви заплатите за материнство, буде незначною у порівнянні з тим, що ви побачите, як ваші діти зростають у Христі, проголошуючи Його своїм Господом і Спасителем. «Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо» (Галатів 6:9).
Приймаючи привілей материнства, будьмо жінками, які готові заплатити ціну і скоритися, приносячи жертви, до яких закликає нас благочестиве материнство. Не нехтуймо тим, що Бог закликав нас робити. Не ігноруйте те, що Він просив нас бути Його слугами для молодого покоління. Пам’ятаймо: «знаючи, що приймете від Господа нагороду – спадщину. Служіте Господеві Христові!» (Колосян 3:24).
